Російський удар спричинив блекаут на ЗАЕС – Міненерго
Російський удар спричинив блекаут на окупованій РФ Запорізькій атомній електростанції, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
«Ворог вдарив по лінії електропередач, що з'єднує тимчасово окуповану ЗАЕС із об’єднаною енергосистемою України. Ця лінія дозволяє підтримувати власні потреби для забезпечення рівня радіаційної безпеки», – написав він у фейсбуці.
За даними Міненерго, з початку повномасштабного вторгнення на ЗАЕС уже 8 разів був повний блекаут, неодноразово станція опинялася на межі блекауту.
У МАГАТЕ підтвердили, що о 17:36 ЗАЕС втратила все зовнішнє енергопостачання, що сталося вдев’яте з початку вторгнення РФ та вперше з кінця 2023 року. За словами генерального директора МАГАТЕ, наразі ЗАЕС залежить від електроенергії, отриманої від аварійних дизельних генераторів, що підкреслює надзвичайно нестабільну ситуацію з ядерною безпекою.
На початку травня міністерство заявило, що внаслідок російського обстрілу Запорізька атомна електростанція втратила живлення однієї з двох зовнішніх ліній електропередач, що поставило її під загрозу «чергового блекауту».
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська сторона час від часу заявляє, що Запорізька атомна електростанція опиняється на межі блекауту через російські обстріли і як наслідок пошкодження ліній живлення.
Також Київ заявляв, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Прокуратура: через російську атаку загинув житель Херсонської громади, є поранені
Російська армія 4 липня атакувала населені пункти Херсонської області, застосувавши артилерію та безпілотники, повідомляє обласна прокуратура.
На 17:30 відомо про одного загиблого та вісьмох поранених. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактами воєнних злочинів.
«Так, в Антонівці близько 14:00 окупанти скинули вибухівку з БпЛА. Внаслідок чого загинув цивільний чоловік, який перебував на вулиці. Також внаслідок атак за допомогою дронів восьмеро людей дістали поранень у Херсоні, Антонівці та Новодмитрівці», – заявляє відомство.
Атака також пошкодила приватні та багатоквартирні будинки, об’єкти соціальної інфраструктури, автотранспорт та гаражі.
Раніше 4 липня внаслідок російських атак постраждали двоє жительок Херсона.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Посли ЄС не досягли згоди щодо нового пакету санкцій проти Росії
Посли ЄС не досягли згоди щодо нового пакету санкцій проти Росії, повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.
«Сьогодні посли ЄС не дали зеленого світла щодо пакету санкцій проти Росії. Вони повернуться до цього питання наступного тижня», – написав він у соцмережі Х.
Як напередодні писав журналіст, схоже, що Словаччина отримала необхідні запевнення від Єврокомісії щодо поступової відмови від російських джерел енергії до кінця 2027 року.
26 червня на саміті ЄС лідери країн-членів дали політичну згоду на продовження вже запроваджених проти Росії санкцій. Утім, схвалення нових – тобто запропонованого Єврокомісією 18 пакету – заблокувала Словаччина. Нові обмеження стосуються енергетичного і банківського секторів Росії.
Братислава, як відомо, критикує плани ЄС відмовитися повністю від російських газу й нафти. Залежна від енергоносіїв з Росії країна вимагає від Брюсселя рішення, що запобігло би енергетичній кризі в Словаччині.
З Трампом обговорили можливості щодо ППО, є домовленість про роботу над збільшенням захисту – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом обговорювалися можливості щодо ППО, є домовленість про роботу над збільшенням захисту.
«Ми сьогодні говорили про ситуацію: про російські повітряні удари та ширше – про ситуацію на фронті. Президент Трамп дуже добре поінформований, дякую за цю увагу до України. Обговорили можливості щодо ППО й домовились, що будемо працювати над збільшенням захисту неба. Домовилися про відповідну зустріч наших команд», – написав він у телеграмі.
За його словами, також говорили детально про спроможності оборонної промисловості, про можливості спільного виробництва.
«Готові до прямих проєктів з Америкою і вважаємо, що це надзвичайно потрібно для безпеки, особливо що стосується дронів і відповідних технологій», – додав Зеленський.
Зеленський назвав розмову з Трампом «дуже важливою й корисною».
Вашингтон наразі подробиць цієї розмови не повідомляє.
Ці переговори відбулися на тлі зупинки поставок до України зі США деяких типів озброєнь та масованої атаки РФ по Києву.
Напередодні Трамп мав телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним, яка, за його словами, не принесла результату, і він «невдоволений» ситуацією в Україні.
«Я взагалі не досягнув жодного прогресу з ним», – сказав Трамп журналістам після розмови 3 липня.
Як повідомили в Кремлі, Путін під час дзвінка заявив, що «Росія досягне своїх цілей» в Україні і не відмовиться від них, попри сподівання Білого дому на припинення вогню. При цьому російський лідер заявив про готовність Росії до переговорного процесу.
Упродовж останніх місяців на тлі активізації російських повітряних ударів по українських містах Київ постійно звертається до західних союзників із проханнями про збільшення постачання систем протиповітряної оборони. Під час завершальної пресконференції саміту НАТО в Гаазі минулого тижня президент Дональд Трамп оголосив, що США розглянуть можливість надання Україні додаткових систем Patriot.
В офісі Зеленського заявили про «дуже важливу розмову» президентів
В офісі Зеленського заявили про «дуже важливу розмову» президентів
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп провели розмову, деталі згодом, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Дуже важлива й змістовна розмова між президентами. Усі деталі – зовсім скоро», – написав він у телеграмі.
Журналіст Axios Барак Равід з посиланням на джерело повідомив, що розмова лідерів тривала близько 40 хвилин. За його даними, Трамп і Зеленський обговорили ескалацію російських ударів по Україні та постачання Україні систем протиповітряної оборони. Про це журналіст написав у соцмережі Х.
Раніше президент США також підтвердив, що 4 липня планує поговорити з Володимиром Зеленським.
Напередодні Трамп мав телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним, яка, за його словами, не принесла результату, і він «невдоволений» ситуацією в Україні.
«Я взагалі не досягнув жодного прогресу з ним», – сказав Трамп журналістам після розмови 3 липня.
Як повідомили в Кремлі, Путін під час дзвінка заявив, що «Росія досягне своїх цілей» в Україні і не відмовиться від них, попри сподівання Білого дому на припинення вогню. При цьому російський лідер заявив про готовність Росії до переговорного процесу.
Глава МЗС Латвії розповіла про найдешевший шлях до миру в України
В інтерв’ю Радіо Свобода міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже розповіла, що думає про останні обстріли Києва та сигнали з Вашингтону про можливе припинення постачання зброї до України, чи готовий ЄС знімати санкції із Білорусі, яку політику вибудовує щодо Грузії і який шлях до миру в Україні вважає найдешевшим.
ДСНС: серед поранених у Кривому Розі двоє рятувальників, вони потрапили під повторний удар
Російська армія завдала повторного удару по Кривому Рогу, поранивши рятувальників, які прибули на місце, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 4 липня.
За даними ДСНС, серед шістьох постраждалих двоє – співробітники служби. Атака також спричинила кілька пожеж.
«По прибуттю надзвичайників до місця обстрілу, ворог завдав повторного удару, через що двоє рятувальників отримали травми», – йдеться в повідомленні.
Також пошкоджені чотири пожежно-рятувальних автомобілі. Загалом до ліквідації наслідків залучили понад 50 рятувальників та 12 одиниць техніки ДСНС.
Служба раніше повідомляла також про пошкодження пожежно-рятувальної частини міста в ході удару Росії по Києву вночі проти 4 липня: «вибиті вікна, понівечений фасад будівлі. На щастя, особовий склад не постраждав». Загалом у Києві постраждали 11 одиниць техніки рятувальників.
«Українські рятувальники не вперше стають мішенню ворога. Сьогодні під ударом були саме ті надзвичайники, які під час російського удару 6 червня втратили трьох своїх колег. Цинізм агресора немає меж!» – додає ДСНС.
Раніше голова Дніпропетровської обласної Сергій Лисак заявив про шістьох поранених у Кривому Розі внаслідок російської атаки.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив про 24 поранених у столиці й одного загиблого. Раніше влада повідомляла про 26 поранених.
Повітряні сили ЗСУ раніше заявили, що основним напрямком масованого удару РФ у ніч на 4 липня був Київ. Російські військові застосували 11 ракет і понад пів тисячі дронів, зафіксовано влучання у восьми локаціях (дев’яти ракет і 63 БпЛА), а також падіння уламків – у 33 локаціях, кажуть у Повітряних силах.
Читайте також: «Яка іронія»: СБУ заявила про складові з Китаю в дронах, що атакували Київ, Сибіга прокоментував
Повідомлення про атаки, внаслідок яких постраждали рятувальники, надходять регулярно. Часто пожежники стають жертвами повторних російських ударів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія відкриває нові фронти? Агресор посилив тиск біля Запоріжжя і Харкова
Армія РФ окупувала Мілове і Строївку, а також просунулася біля Тополів – усе це населені пункти Харківської області. Про це повідомив проєкт DeepState у своєму останньому оновленні у ніч проти 4 липня.
За оцінками аналітиків, у такий спосіб противник намагається збільшити натиск на західному березі Оскола. Далі, пише DeepState, агресор може наступати далі в бік сусідніх сіл Амбарне і Зарубинка, щоб розширити новий виступ.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) ж пише, що не може підтвердити, чи міцно утримують російські війська позиції в Міловому.
Також, за даними DeepState, днем раніше армія РФ просунулася біля Кам'янського на південь від Запоріжжя. Аналітики зазначають, що противник і раніше був активним у цьому районі – штурмував малими групами піхоти, шукав слабкі місця. Але останнім часом атаки стали частішими й інтенсивнішими.
Спікер Сил оборони Півдня Владислав Волошин у коментарі проєкту Новини Приазов'я пояснив, що противник активно штурмує Кам'янське, оскільки захоплення села може відкрити йому шлях на обласний центр.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Армія РФ обстріляла Херсон, двоє людей постраждали – міська влада
Російські війська обстріляли Дніпровський район Херсона близько 13 години в п’ятницю, повідомила міська військова адміністрація.
Внаслідок атаки постраждали двоє жінок, співробітники поліції доставили їх до лікарні.
«60-річна жінка у тяжкому стані. Вона дістала мінно-вибухову травму та уламкові поранення обох ніг», – уточнює МВА.
Ще одна постраждала, 76-річна жінка, зазнала мінно-вибухової травми та уламкових поранень ніг і руки. Медики оцінюють її стан як середньої тяжкості.
За даними обласної влади, напередодні внаслідок російських обстрілів Херсонщини одна людина загинула, ще четверо були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Яка іронія»: СБУ заявила про складові з Китаю в дронах, що атакували Київ, Сибіга прокоментував
Служба безпеки України повідомила про виявлення в безпілотниках, якими російська армія атакувала Київ вночі проти 4 липня, компонентів китайського виробництва:
«Слідчі Служби безпеки України виявили в БпЛА «Герань» (російська версія безпілотника «Шахед») компоненти, виготовлені в Китайській Народній Республіці. Про це свідчать маркування підприємства-виробника «Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd» на відповідних деталях», – заявила пресслужба відомства, опублікувавши фото.
Служба додає, що ці комплектуючі, зокрема, кріплення для катапульти запуску, були вилучені з безпілотників, якими російські війська атакували столицю.
За повідомленням, СБУ класифікує російський удар по Києву як воєнний злочин і відкрило кримінальне провадження за відповідною статтею.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга згадав, що напередодні будівля Генерального консульства Китаю в Одесі зазнала пошкоджень внаслідок російської атаки.
«Яка іронія. Після сьогоднішнього масованого російського повітряного нападу на Україну ми виявили в Києві компонент російсько-іранського бойового безпілотника «Шахед-136/Герань-2» який був виготовлений у Китаї та поставлений зовсім нещодавно. А прямо напередодні будівля Генерального консульства Китаю в Одесі зазнала незначних пошкоджень в результаті російських ударів по місту», – заявив він.
На думку Сибіги, «немає кращої метафори» того, як Володимир Путін продовжує ескалувати війну, залучаючи інші країни, зокрема, північнокорейські війська, іранську зброю та деяких китайських виробників.
«Безпека в Європі, на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні нерозривно пов’язані. Це не змагання за увагу. Протидія російській агресії та терору в Європі безпосередньо сприяє посиленню безпеки на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні», – зазначив міністр.
Він закликав Сполучені Штати та міжнародну спільноту посилити тиск як на Кремль і його військовий бюджет, так і на всіх у світі, хто підтримує воєнні зусилля Росії.
Президент Володимир Зеленський на Оборонному форумі на полях саміту НАТО 24 червня заявив, що жоден важливий російський вид озброєння не виробляється без компонентів, обладнання чи матеріалів з-за кордону.
Україна отримує більші квоти на деякий агроекспорт. У чому вигода і яким є компроміс із ЄС?
ЄС та Україна досягли попередньої угоди щодо збільшення експорту сільськогосподарської продукції з Києва до Європи. Допомогу для економіки України вдалося збалансувати з гарантіями для фермерів ЄС.
Розповідаємо подробиці.
«Критика часто необґрунтована» – чиновник ЄС про українську аграрку
30 червня Єврокомісія представила оновлену Угоду про торгівлю з Україною, а високопоставлені чиновники ЄС 4 липня окреслили її деталі та пояснили, як Україна працює над підвищенням якості своєї продукції.
У євроінституціях вважають критику щодо якості та стандартів виробництва української сільськогосподарської продукції не завжди обґрунтованою. Скарги на адресу української аграрної продукції після відкриття безмитного доступу до європейського ринку для України часом доходили до розсипання українського зерна.
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Питання торгівлі України та Євросоюзу за три роки повномастшабного вторгнення стало чи не єдиною сферою, де солідарність ЄС була підірвана гучними скандалами – вантажівки з українським зерном, яке певний час було неможливо вивозити через заблоковані порти у Чорному морі, блокувалися на польському кордоні, а часом зібране в умовах повномасштабної війни зерно просто висипалося на дорогу.
Польські фермери були невдоволені напливом української продукції, яка в умовах війни отримала пільгове право на ввезення у ЄС без обмежень, і часом, замість транзиту далі у Європу, продавалася уже в Польщі, конкуруючи з місцевими сільгоспвиробниками.
Україна мала пільги в питанні торгівлі з ЄС ще з 2017 року – в рамках Угоди про Асоціацію. Проте тоді низку товарів було дозволено ввозити до ЄС згідно з квотами. Тобто обсяг продукції, на яку не накладалися мита, був обмеженим. Все, що перевищувало встановлені квоти, можна було ввозити, але після сплати мит, що підвищувало ціну такої української продукції на європейському ринку.
У 2022-му усі мита для України були скасовані як крок солідарності, щоб підтримати українську економіку в умовах війни, та й аграріїв, поля яких потерпали від російських обстрілів. Таким чином Україна в рази наростила обсяги експорту низки продуктів. Наприклад, експорт цукру збільшився у 10 разів – з 20 тисяч до 200 тисяч тонн на рік.
Європейські аграрії стати протестувати та нарікати не лише на обсяги, але й на якість української аграки. Мовляв, через відмінності у регуляторних вимогах до використання пестицидів та інших добрив, які у ЄС можуть бути заборонені, а в Україні ні, українські фермери мають нижчу собівартість виробництва і таким чином отримують перевагу на ринку.
«Якщо вони не використовуватимуть усі ці засоби, заборонені в Європейському Союзі, то виробничі витрати також зростуть», – наполягав у травні міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.
Далі читайте тут
ОВА: армія Росії атакувала Куп’янськ, є загибла й поранені
Російські війська завдали удару по Куп’янську, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 4 липня.
За його даними, снаряд поцілив у центральній частині міста, біля магазину.
«На жаль, загинула 55-річна жінка. Ще двоє людей зазнали вибухових поранень – 56-річний чоловік і 61-річна жінка. Постраждалих госпіталізували, медики стабілізують їх стан», – додав голова області.
Напередодні, як повідомляла Харківська обласна військова адміністрація, внаслідок російських обстрілів у регіоні постраждали п’ятеро людей.
Генерал США Гринкевич вступив на посаду командувача сил НАТО в Європі
Генерал Повітряних сил США Алексус Гринкевич 4 липня вступив на посаду головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі, змінивши американського генерала Крістофера Каволі, який обіймав цю посаду з липня 2022 року, повідомляє пресслужба альянсу.
Церемонія відбулася у штабі верховного головнокомандування об’єднаних сил НАТО в Європі у Монсі, Бельгія.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав генерала Гринкевича, зазначивши, що він як колишній пілот винищувача має «глибоке розуміння загроз, з якими ми стикаємося в повітрі та в інших сферах».
5 червня у НАТО повідомляли про схвалення кандидатури американського генерала Алексуса Гринкевича на посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі.
Кандидатура Гринкевича була висунута президентом Дональдом Трампом і схвалена 32 союзниками по НАТО, йшлося в заявах Міністерства оборони США і НАТО.
Лисак: внаслідок російської атаки на Кривий Ріг постраждали 6 людей
Російська армія атакувала безпілотниками Кривий Ріг, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрацій Сергій Лисак 4 липня.
За його даними, в місті наразі постраждали шестеро чоловіків:
«П’ятеро з них залишаються в лікарні. Втім, травми, на щастя, не важкі. Медики надають необхідну допомогу».
Вранці 4 липня Лисак повідомляв про двох постраждалих та пожежу в місті внаслідок російської атаки.
Читайте також: У Кривому Розі дрон влучив поряд із будівлею ТЦК – Сухопутні війська
Повітряні сили ЗСУ раніше заявили, що основним напрямком масованого удару РФ у ніч на 4 липня був Київ. Російські військові застосували 11 ракет і понад пів тисячі дронів, зафіксовано влучання у восьми локаціях (дев’яти ракет і 63 БпЛА), а також падіння уламків – у 33 локаціях, кажуть у Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Читайте також: КМВА про удар по Києву: понад 20 локацій із пошкодженнями, найбільше постраждав Солом’янський район
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Відбувся черговий обмін полоненими – серед звільнених є цивільні
Україна й Росія провели черговий обмін військовополоненими, повідомив президент Володимир Зеленський 4 липня.
«Наші люди вдома. Більшість із них перебувала в російському полоні ще з 2022 року», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Із полону РФ повернули військових та медиків з Маріуполя. Перші емоції (фотогалерея)
Генштаб повідомляє про удар по виробництву бойових частин для «Шахедів» у Московській області РФ
Підрозділи Сил безпілотних систем спільно з іншими підрозділами Сил оборони 4 липня уразили підприємство в Росії, яке займається виробництвом безпілотників, повідомив Генеральний штаб Збройних сил.
Йдеться про акціонерне товариство «Федеральний науково-виробничий центр «Науково-дослідний інститут прикладної хімії» у місті Сергієв Посад у Московській області Росії. За даними штабу, підприємство, зокрема, виробляє термобаричні бойові частини для дронів типу Shahed, і є «важливою ланкою у збройній агресії Російської Федерації проти України».
«Підтверджено досягнення наших засобів ураження безпосередньо цілі. Зафіксовано пожежу та сильне задимлення в районі об’єкта. Результати ураження уточнюються», – додає командування.
ISW проаналізував розмову Трампа і Путіна
Заяви президента Росії Володимира Путіна щодо наміру притримуватися своїх цілей у війні проти України, про що він заявив під час розмови з американським президентом Дональдом Трампом, свідчить про його готовність продовжувати війну і небажання брати участь у мирних переговорах, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Заявлена відданість Путіна своїм цілям в Україні, включаючи усунення так званих «першопричин» війни, прямо суперечить його твердженню про те, що Росія підтримує змістовні переговори щодо припинення війни. Путін й інші кремлівські чиновники неодноразово згадували про необхідність усунення нібито «першопричин» для будь-якого майбутнього мирного врегулювання війни, натякаючи на непохитні вимоги Росії щодо зміни режиму в Україні, нейтралітету України і змін до основоположної політики відкритих дверей НАТО», – йдеться у звіті.
В ISW наголошують, що Росія залишається незацікавленою в добросовісних мирних переговорах щодо припинення війни проти України, а заява Путіна про те, що Росія не відступить від своїх цілей, «ще раз демонструє готовність Путіна продовжувати війну в Україні й досягати своїх цілей військовими засобами, якщо Росія не зможе змусити Україну капітулювати дипломатичним шляхом, що прямо суперечить закликам Трампа до швидкого припинення війни».
КМВА про удар по Києву: понад 20 локацій із пошкодженнями, найбільше постраждав Солом’янський район
У Києві після масованого російського удару зафіксовано понад 20 локацій із пошкодженнями, повідомили в міській військовій адміністрації.
«Одна з найбільших комбінованих атак. 550 засобів повітряного нападу по Україні. І майже все, чим сьогодні атакувала Росія – на столицю. Зафіксовано понад 20 локацій з пошкодженнями… Найбільше постраждав Солом’янський район. На Відрадному – житлові будинки, магазини. На інших локаціях пошкоджено приватний будинок, школи, кафе, гаражний кооператив, СТО. Також рятувальники зараз борються з вогнем в зоні нежитлової забудови», – зазначив очільник МВА Тимур Ткаченко.
За його словами, у Солом’янському районі пошкоджено понад 30 багатоквартирних будинків, п’ять закладів освіти, багато приватних будинків.
На Київщині повідомили про наслідки російського удару у трьох районах
Київська обласна військова адміністрація повідомляє про наслідки російського удару в ніч на 4 липня в трьох районах області.
«У Бучанському районі пошкоджено багатоповерхівку, два приватні будинки й автомобілі. У Фастівському районі ліквідовані пожежі покрівлі багатоповерхового житлового будинку і гаражних приміщень. Пошкоджено будівлю кінологічного центру, три автомобілі й вибиті вікна у трьох квартирах багатоповерхових будинків. У Броварському районі пошкоджено вікна закладу освіти», – йдеться в повідомленні.
Як повідомив голова ОВА Микола Калашник, повітряна тривога тривала в області понад 15 годин. У регіоні працювали сили ППО, є збиті цілі, постраждалих серед населення немає, як і влучань в обʼєкти критичної інфраструктури.